- слабнути
- слабну, -неш, Пр.Ставати, робитися слабшим; слабішати.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
слабнути
Смотреть что такое "слабнути" в других словарях:
слабнути — ну, неш, недок. Ставати, робитися слабким (у 1, 3, 6 знач.); слабим (у 2, 5 знач.) … Український тлумачний словник
слабнути — 1) (утрачати силу, ставати слабшим), слабшати, слабішати, слабіти, безсиліти, підупадати, підупасти, переводитися, перевестися, здавати, здати, нидіти, никнути, видихатися, видихатися, кволіти, хиріти, поникати, поникнути, чучверіти Пор.… … Словник синонімів української мови
слабнути — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
утьрпати — слабнути, страждати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
руйнуватися — у/ється, недок. 1) Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. || Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.). || Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.). || Доходити до… … Український тлумачний словник
відпускати — а/ю, а/єш, недок., відпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Дозволяти кому небудь піти, залишити когось або щось. 2) Давати комусь волю, звільняти з під варти. || іст. Звільняти від кріпацтва. 3) Переставати тримати, стискати що небудь;… … Український тлумачний словник
в'янути — ну, неш, недок. 1) Утрачати свіжість; всихати (про рослини). || Утрачати свіжість, пружність; ставати зморшкуватим, кволим (про людське тіло). 2) перен. Утрачати рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим. || Поступово втрачати фізичну… … Український тлумачний словник
догасати — а/ю, а/єш, недок., дога/снути, ну, неш, док. 1) Переставати горіти; потухати. 2) перен. Слабнути, втрачати сили; чахнути … Український тлумачний словник
догоряти — я/ю, я/єш і рідко догора/ти, а/ю, а/єш, недок., догорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2) перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3) перен. Поступово втрачати сили,… … Український тлумачний словник
замлівати — а/ю, а/єш, недок., замлі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Втрачати чутливість, німіти внаслідок порушення кровообігу (про частини тіла); затерпати. 2) Ставати нерухомим, завмирати від якого небудь глибокого, сильного почуття. 3) діал. Втрачати сили,… … Український тлумачний словник
